4ebed7efffc0e4484ba2a62c9aa5f0c1.jpg
49cc71f707a57070b6e1ec9be66577e7.jpg
Суспільство

У Тернополі вшанували загиблих під Дебальцевим Героїв

Сьогодні, у п’яту річницю загибелі бійців під час виходу з Дебальцевого, у Тернополі відбувся мітинг-реквієм. Спільною молитвою героїв Дебальцевських подій вшанували представники місцевої влади, духовенство, матері загиблих, воїнство, представники громадських організацій та небайдужі жителі міста.

Відхід українських підрозділів, які утримували так званий Дебальцевський виступ, розпочався в ніч із 17-го на 18 лютого. У результаті операції плацдарм залишили близько двох з половиною тисяч українських силовиків. Це вперше проводилась операція, коли така значна кількість військ виводилась з одного району.

Біля стели полеглим військовослужбовцям священники відправили панахиду, а усі присутні вшанували їхню пам’ять України хвилиною мовчання. 

«Згадуємо сьогодні про почесних мешканців Тернополя Олександра Орляка, Віталія Лотоцького та всіх тих, хто поліг в бою за наш мир, спокій, аби Україна була єдиною, мирною, щоб над нашими головами не літали російські ракети. Ніякі ордена, медалі та відзнаки їх не повернуть, але я впевнений, що пам’ять про них назавжди лишиться історією нашого міста, країни і в наших серцях, - відзначив міський голова Тернополя Сергій Надал. – Сьогодні багато з наших ворогів говорять, що бій під Дебальцевом був поразкою української армії. Я впевнений, що бій під Дебальцевом був перемогою українських Героїв! Завдяки цьому бою зупинили широкомасштабний наступ російської армії. Саме тоді українці показали всьому світові, що наші військові здатні зупинити будь-яку армію світу. Це було і залишається для нас визначальним».

"Події у Дебальцево стали знаковим моментом війни. Саме після них у світі перестали говорити про те, що на Сході України перебувають якісь невідомі військові формування, - зазначає заступник міського голови Леонід Бицюра. - Саме Дебальцево просвітлювало усю ситуацію перебування там російських військ. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять полеглих для того, щоб ще раз нагадати суспільству, державі, що війна триває, а ми знаходимося лише в тилу".

Мати загиблого Олександра Орляка, командира гармати 128 гірсько-піхотної бригади Леся Орляк зі сльозами на очах звернулися до присутніх:

"Вже вкотре ми зустрічаємось на цьому місці, вшановуємо і оплакуємо,-  ділиться Леся Орляк. – Вони боронили, хто до останнього патрона а хто до останньої краплі крові. Кажуть час лікує, але це неправда. На превеликий жаль, кожен з очільників нашої держави не відчув того, що довелось відчути військовим, вони уявити не можуть з якими відчуттями живіть родини, які втратили найдорожче".

"Важко згадувати побратимів, які віддали життя, –  говорить заступник командира взводу бойової машини 30-ї окремої механізованої бригади Сергій Лучкін. – Ми не відступили, ми стримали російські війська. У мене є мрія, коли ми повернемо території повернутися туди в Дебальцево на те місце, де вони загинули, та подякувати".

Присутні поклали квіти до пам’ятної стели та молились за тих, хто так і не повернувся із Дебальцевим. Продовжилось вшанування в Українському Домі “Перемога” переглядом фільму “Висота 307,5”. 

Аліна Жайворонко

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.